В межах проєкту “Посилення спроможності громад для відбудови через пілотування їхньої взаємодії з університетами” відбулась триденна навчальна програма “Інструменти місцевого економічного розвитку”. Під час навчання експерти Альянсу, Центру економічного зростання «LRHub» та Департаменту економічної політики ЛОДА поділились з громадами кращими практиками місцевого економічного розвитку та ефективної реалізації конкретних інструментів, цифровізації та комунікації у сфері публічного управління, земельної політики та взаємодії з обласними державними адміністраціями.
За результатами навчання, громади напрацювали 12 проєктів щодо впровадження інструментів місцевого економічного розвитку. Основний акцент був зроблений на трансформації та розвитку міст через підтримку бізнесу, ефективне використання комунального майна та розвиток туризму. Саме ці сфери обрали більшість учасників для своїх проєктів. У цьому матеріалі ми зібрали ключові поради для успішного економічного розвитку громади.
ТОП 5 порад для успішного економічного розвитку громади від Центру економічного зростання «LRHub»
-
Ефективна регуляторна політика;
-
Сприятливий бізнес-клімат;
-
Підтримка місцевого бізнесу;
-
Побудова ефективної взаємодії між зацікавленими сторонами;
-
Прийняття економічно доцільних, обрахованих та збалансованих рішень на основі даних.
Основою місцевого економічного розвитку є малий та середній бізнес. Саме тому, більшість інструментів націлені на розвиток підприємництва. Адже чим кращі умови ведення бізнесу, тим громада є більш привабливою для підприємців та інвесторів. Загалом існує безліч інструментів місцевого економічного розвитку, починаючи від тих, які націлені на підтримку робочого бізнесу: облаштування коворкінгів, паркінгів, створення бізнес-інкубаторів, бізнес-клубів, асоціацій тощо, продовжуючи тими, що забезпечують сприяння розвитку підприємництва загалом: впровадження програм грантової підтримки щодо відкриття власної справи, реалізація навчань з підприємництва, вигідні програми кредитування тощо, закінчуючи тими, які мають на меті залучити новий бізнес та інвесторів: грантові програми з релокації, індустріальні парки, розвиток туристичної інфраструктури, програми щодо допомоги в підготовці супровідної документації для інвесторів, передача інвесторам ділянок з наявною інфраструктурою тощо.
Одним з найпростіших інструментів для полегшення правил гри для бізнесу є дерегуляція наявних механізмів взаємодії. Мова йде про спрощення процедури, зменшення кількості ліцензій, дозволів, звітів тощо, які підприємці мають оформити для отримання певної послуги від держави чи дозволу на свою діяльність. Дерегулюючи бізнес-середовище, країна та громади сприяють створенню оновленого бізнес-клімату: прозорішого та привабливішого для інвесторів.
Повномасштабне вторгнення, розгорнуте окупантом після 24 лютого, не відкинуло важливість місцевого економічного розвитку, а лише відкоригувало пріоритети розвитку територіальних громад в Україні, перемістивши акцент на питання безпеки та виживання.
Якщо говорити конкретніше, то завданнями стали пошук рішення щодо релокації, переорієнтації місцевої економіки на військові цілі у громадах в прифронтових територіях, розміщення ВПО в тилових громад та загалом, збереження та захист міста. Ключовим викликом для всіх громад країни залишається війна. Брак фінансових ресурсів, людського капіталу, постійні руйнування інфраструктури та інше, – вимагає нових підходів. Тож переосмислення ролі та сфер відповідальності органів місцевого самоврядування є основним викликом в контексті можливості забезпечення економічної стабільності чи місцевого економічного розвитку. Як утримувати рівень життя мешканців на належному рівні, ефективно та швидко розв’язувати питання відновлення критичної інфраструктури та водночас реагувати на нові соціальні виклики, запити населення та допомагати ЗСУ? – це нові пріоритети у сфері місцевого економічного розвитку.
Тому, щоб подолати труднощі сьогодення громади повинні впроваджувати інструменти місцевого економічного розвитку, які націлені на забезпечення прозорого та підзвітного розподілу наявного ресурсу, залучення нового, пошук додаткових шляхів наповнення бюджету, активізацію бізнесу на території громади, створення нових робочих місць та податкових надходжень до місцевого та національного бюджетів. Одним з таких інструментів є дерегуляція. Мова йде про спрощення процедури, зменшення кількості ліцензій, дозволів, звітів тощо, які підприємці мають оформити для отримання певної послуги від держави чи дозволу на свою діяльність. Більшість наявних регулювань є пережитком радянщини, тож вони позбавлені будь – якого логічного сенсу. Багато з них дублюють одне одного, не виконують тих функцій, які мали б та стають джерелом корупції. Підприємці, своєю чергою, вимушені витрачати час та гроші на те, щоб дотримуватись цих норм без реальної потреби та доцільності. Дерегуляція дозволяє зменшити витрати на дозвільну документацію, що сприяє розвитку бізнесу та наповненню місцевих бюджетів.
Водночас земля є одним з ключових ресурсів для кожної громади, і ефективне управління нею є важливим для розвитку та ефективного планування діяльності. Для розуміння поточного стану справ та оцінки власного ресурсу громаді необхідно провести якісну інвентаризацію земельних ділянок. Громада може провести інвентаризацію самостійно або ж залучити підрядників. Під час інвентаризації будуть виявлені не лише вільні земельні ділянки, але й ті, які використовуються не за призначенням, самозахоплені тощо. Маючи ці дані громада може ефективно розподіляти ресурси та розробляти стратегії для подальшого розвитку, вносити зміни до угод чи розривати їх, здавати в оренду чи продавати земельні ділянки через аукціони Прозоро. Продажі. Відтак зможе значно збільшити надходження до бюджету.
Ще одним з важливих аспектів, на який повинні звернути громади, це питання безоплатного виділення земельних ділянок, яке гарантоване Конституцією та Земельним кодексом. На період воєнного стану ці процеси призупинені, проте громадам слід бути готовими до великої кількості звернень після закінчення воєнного стану, зокрема від тих, хто має першочергове право на отримання земельних ділянок. Необхідно зазначити, що безоплатна приватизація землі є серйозним корупційним ризиком, і хоча це питання вже давно обговорюється, ефективних рішень щодо нього ще не прийнято. Громадам необхідно самостійно розв’язувати це питання. Відповідно, для зниження корупційних ризиків та підвищення прозорості управління земельними ресурсами органам місцевого самоврядування рекомендується діяти максимально відкрито. Відтак, варто комунікувати та поширювати інформацію про процедуру отримання земельних ділянок, публікувати дані про тих, хто виявляє бажання отримати ділянки та тих, хто вже їх отримав. Звісно, це не вичерпний перелік проблем та пропозицій їх рішень, які можна запропонувати в рамках проблематики ефективного управління земельними відносинами.
Ефективні комунікації та маркетинг – є одним з ключових факторів успіху реалізації будь-якої ініціативи й місцевий економічний розвиток не є винятком. Ще на стадії визначення ключових інструментів економічного розвитку для конкретної громади повинен бути сформований її чіткий портрет з чіткими цільовими аудиторіями, що допоможе визначити реальні потреби бізнесу та громадськості, а відтак сформувати перелік необхідних, а головне доцільних інструментів для цієї громади. Правильно сформована маркетингова стратегія громади допоможе побудувати шлях стабільного та ефективного розвитку базуючись на її сильних сторонах та бажаному векторі розвитку. Перманентна та правильно вибудована комунікація, у свою чергу, забезпечує формування довіри та лояльності до міста, допомагає збудувати бренд, підсилити сильні сторони громади, а відтак сприяє залученню інвестицій та нових представників бізнесу.
Відповідно, в не залежності від того чи це велика громада, чи мала, вона повинна вміти використовувати і маркетингові, і комунікаційні інструменти, задля забезпечення сталого економічного зростання. Єдина різниця полягає в тому, що великі громади повинні більш детально підходити до групування цільових аудиторій та визначення потреб: не лише потреби міста, але і його окремих районів.
Місцевий економічний розвиток (МЕР) – це партисипативний процес, до якого залучені усі зацікавлені сторони громади, а саме бізнес, влада та громадськість. Ціллю МЕР є залучення інвестицій, наповнення місцевого бюджету, розбудова інфраструктури відповідно до потреб бізнесу та мешканців, підвищення конкурентоспроможності, розвиток бренду міста та створення комфортних умов проживання в громаді. Відповідно, влада повинна впроваджувати економічно доцільні, ефективні та обраховані рішення базовані на потребах мешканців та бізнесу. Бізнес – активно брати участь в процесі прийняття рішення задля створення спроможного бізнес-середовища та відстоювання своїх інтересів. Громадськість – моніторити механізми впровадження та пропоновані ініціативи на відповідність потребам міста.
Проєкт “Посилення спроможності громад для відбудови через пілотування їхньої взаємодії з університетами” реалізовується Альянсом українських університетів за підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.
Довідково: LRHub – це Центр економічного зростання, спрямований на побудову стійкої ринкової економіки країни за допомогою інструментів місцевого економічного розвитку у відповідь на сучасні виклики. У партнерстві з малим та середнім бізнесом, який формує основу економіки, демократичною владою та молоддю, яка є рушієм змін, ми впроваджуємо рішення, спрямовані на підвищення ефективності, підзвітності та результативності держави.