11 лютого світ відзначає Міжнародний день жінок і дівчат у науці. Це чудова нагода підсвітити внесок жінок у наукові відкриття, які вплинули на розвиток освіти чи бізнесу, а часто — цілковито змінили індустрії.
Цю дату обрали на честь дня народження Марії Кюрі, фізикині та хімікині-новаторки, яка зробила значний внесок у дослідження радіоактивності, ядерної фізики та сучасної медицини. Кюрі — символ наполегливості, інтелекту і відданості науці. Вона не лише стала першою жінкою-лауреаткою Нобелівської премії, а і єдиною людиною, яка отримала нагороду у двох наукових сферах — фізиці та хімії.
В цей день знайомимо вас з видатними науковицями, дослідницями та винахідницями з університетів нашого Альянсу.
Катерина Теребіленко – докторка хімічних наук, доцентка кафедри неорганічної хімії хімічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Займається хімією термостійких та люмінесцентних матеріалів. Її наука пов’язана із синтезами при температурі понад 1000°С, і їй вдалося виростити кристал циркону в лабораторних умовах.
- Лауреатка Премії Президента України за наукову діяльність (2024)
- Переможниця конкурсу L’Oréal-UNESCO “Для жінок у науці” в Україні (2024)
- Фіналістка конкурсу Української Премії L’Oréal-UNESCO Для жінок у науці (2021)
- Грамота Міністерства науки і освіти за високі здобутки (2021)
- Премія Верховної Ради України найталановитішим молодим ученим у галузі фундаментальних і прикладних досліджень та науково-технічних розробок (2015)
- Премія імені Тараса Шевченка Київського національного університету імені Тараса Шевченка для молодих вчених за цикл наукових праць (2014)
- Стипендія кабінету міністрів для найталановитіших молодих вчених (2013) – American Chemical Society member (2022)
Марія Власенко – професорка математики у Київській школі економіки, та членкиня Міжнародного центру математики в Україні (ICMU).
Раніше працювала викладачкою в University College Dublin та Trinity College Dublin, а також науковою співробітницею Інституту Макса Планка в Бонні та Інституту математики в Києві.
Математикиня Марія Власенко основну частину своєї кар’єри провела за кордоном — у Німеччині, Франції, Ірландії, Польщі. Під час повномасштабної війни науковиця вирішила повернутися в Україну та створити Міжнародний центр математики в Україні (ICMU). До проєкту долучилися вчені зі всього світу, а на роботу центру вдалося зібрати майже мільйон євро. У вересні 2024 року Марія приєдналася до Київської школи економіки, щоб зробити свій внесок у створення глобального факультету математики та теоретичної фізики.
«Сучасний світ потребує фахівців із математичною підготовкою. Звіт британської Академії математичних наук, до якої входять ключові університети країни, показує, що фахівці з математичною підготовкою мають високу ефективність праці. У міру технологічного розвитку суспільства простих професій стає менше, а складні приносять більший вклад в економіку. Тому Україні необхідно розвивати технологічні галузі, які потребують математичних навичок», – зазначає Марія.
Наталія Савіна, докторка економічних наук, професорка Національного університету водного господарства та природокористування.
Савіна Наталія Борисівна достойно представляє Національний університет водного господарства та природокористування в межах організації міжнародного співробітництва.
Опублікувала понад 190 наукових та навчально-методичних праць у вітчизняних та іноземних виданнях, зокрема вісімнадцять монографій, дві з яких одноосібні, а саме «Інвестиційні системи логістичного забезпечення економіки країни», «Інвестування у логістичні системи». За її участю опубліковано навчальні посібники «Підприємницьке право», «Підприємництво і бізнес-планування», «Основи підприємництва та маркетингу», «Економіка логістики», «Економічні основи підприємництва», «Управління персоналом у конкурентному середовищі навчальної організації», підручник з грифом МОН України «Менеджмент: теорія і практика».
Результати досліджень і розробок Савіної Н.Б. використовуються у навчальному процесі Національного університету «Львівська Політехніка» та Національного університету водного господарства та природокористування, а також Рівненського обласного центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій.
Віта Каштан – кандидат технічних наук, доцент кафедри інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії Національного технічного університету «Дніпровська політехніка».
«Наука – це не просто кар’єра, а покликання», – зазначає Віта Каштан. Її наукова діяльність є яскравим свідченням того, що жінки роблять вагомий внесок у формування майбутнього, розробляючи інноваційні технології та сприяючи розвитку суспільства навіть у найскладніші періоди. Головною метою її роботи є демонстрація того, що наука здатна бути не лише засобом пізнання, а й потужним інструментом для збереження довкілля, раціонального використання ресурсів та впровадження передових технологій, які визначатимуть прогрес людства.
Віта Юріївна не лише займається фундаментальними дослідженнями, а й активно впроваджує їх у практику. Вона є виконавцем наукового проєкту ДТ-524, спрямованого на розробку інтелектуальних технологій для сталого вирощування сільськогосподарських культур у воєнний та повоєнний час. Її робота – це про безпеку, екологію та передові технології.
Наукова діяльність та напрямки досліджень:
- Інформаційні технології, математичне та комп’ютерне моделювання процесів і систем.
- Обробка даних дистанційного зондування Землі.
- Застосування методів машинного навчання для моніторингу техногенної активності людини.
- Розробка інформаційних систем контролю стану водних об’єктів та прилеглих територій в умовах війни.
- Цифрове планування та управління територіями в умовах воєнного стану.
Наукові здобутки:
- Автор понад 100 наукових публікацій у фахових вітчизняних та зарубіжних виданнях, у тому числі в журналах Scopus, DBLP.
- Автор трьох навчальних посібників, двох монографій, частина яких опублікована за кордоном мовами країн ЄС.
Андріана Костенко — видатна українська науковиця, очолює кафедру психології, політології та соціокультурних технологій Сумського державного університету. Її професійна діяльність охоплює широкий спектр наукових та соціальних ініціатив, спрямованих на підтримку та розвиток психологічної та соціальної стійкості в суспільстві.
Наукові дослідження Андріани Костенко спрямовані на виконання третьої місії університету ‒ розв’язання суспільних проблем на основі академічних досліджень та розробок. Науковиця очолює Центр соціальних досліджень Сумського державного університету, стратегічна мета якого — забезпечити, щоб рішення влади різних рівнів приймалися на основі актуальних валідних даних, щоб через науку реально впливати на управлінські рішення.
Міждисциплінарні команди під керівництвом Андріани Костенко регулярно розробляють рекомендації, аналітичні записки та довідки для управлінь, адміністрацій та міністерств для того, щоб їх рішення та нововведення буди науково обґрунтованими.
Так, наприклад, команда Андріани Миколаївни наразі реалізує проєкт «Оцінка ментального здоров’я населення України (MAP)» спільно з Цюрихським університетом (Швейцарія). Для того, щоб краще зрозуміти психічний дистрес українського населення внаслідок війни, та з метою планування допомоги та надання необхідної підтримки, команда проводить опитування 10 000 людей протягом трьох років. Дані, отримані під час дослідження, допоможуть політикам і міжнародним організаціям краще підтримувати українське населення під час війни та у період відновлення.
У 2024 році під координацією Андріани Костенко було реалізовано проєкт «Надання послуг з психосоціальної підтримки в Сумській області». Метою проєкту було створення мережі експертів у громадах через офлайн-навчання та зміцнення спроможності місцевих психологів, соціальних працівників та освітян у наданні психологічної допомоги. За час реалізації проєкту команда надала понад 20 000 послуг, включаючи консультації, інформаційні сесії та супервізії.
Під керівництвом Андріани Миколаївни на базі кафедри функціонує психологічна служба університету, яка надає безоплатні консультації студентам, аспірантам, викладачам та співробітникам. Ця служба допомагає людям краще пізнати себе, подолати страхи та переживання, навчитися ефективно спілкуватися та досягати поставлених цілей.
Тетяна Банах – історикиня, наукова співробітниця Центру сучасної історії ім. Миколи Гаєвого Українського католицького університету. Досліджує політику памʼяті, зокрема польсько-українські відносини, вивчає політичну та інтелектуальну історію XX-XXI ст.
Тетяна Банах родом із Тернопільщини. Навчалася у Львівській спецшколі-інтернат № 100 для незрячих дітей. У 2012 році вступила на бакалаврат Гуманітарного факультету УКУ у Львові на спеціальність «Історія та археологія». Польсько-українськими відносинами Тетяна Банах зацікавилася з третього курсу навчання в УКУ і про це написала дві курсові роботи. Одна – про польсько-український конфлікт під час Другої світової війни, а інша – про депортації поляків і українців в 1944-1946 роках.
Після отримання диплому бакалавра продовжила навчання на магістратурі, і, згодом, аспірантурі. У лютому 2024 року захистила дисертацію на здобуття ступеня докторки філософії. Тема, над якою працювала Тетяна Банах, була продовженням її наукових пошуків попередніх років навчання – «Польсько-українське історичне примирення (1989-2013)». З її слів, проблема примирення досі є чи не найскладнішим питанням в польсько-українських відносинах. Відтак, Тетяна провела дослідження на основі великого матеріалу й окрім статей у пресі вона також взяла інтерв’ю у головних учасників цих дискусій, що робить працю особливо цінною. Висновки у дисертації мають прикладне значення. На основі проаналізованих досягнень та провалів в політиці примирення, дослідниця формує поради, кроки, які варто робити, щоб зміцнити союз Польщі та України й усунути перешкоди, які можуть загрожувати цим стосункам перед лицем російської агресії.
Впродовж років навчання в УКУ Тетяні допомагали з доступом до літератури, відскануванням різних джерел, адже науковиця може читати тексти лише у електронному форматі, або ж відскановані.
«З одного боку незрячість можна сприймати як певні обмеження, через які я витрачаю більше часу, зусиль для роботи чи навчання. Але, з іншого боку, якби я була зрячою, то не навчалася б в спеціалізованій школі у Львові і, можливо, не дізналася б про УКУ, не вступила сюди і, ймовірно, не навчалася б в аспірантурі. Тому ці обставини певним чином вплинули та впливають на моє життя, але я б не говорила про них, як про щось, що сприяє чи заважає розвитку. Також я не поділяю певної пафосної риторики, коли люди наголошують, що я чогось досягла всупереч обставинам. Ці речі для мене взаємоповʼязані в інший, геть не в такий драматичний спосіб», – розповідає Тетяна Банах, яка захистила дисертацію.
Світлана Федулова, завідувач кафедри «Глобальної економіки» Університету імені Альфреда Нобеля, доктор економічних наук, професор, академік Академії економічних наук України. Має понад 160 публікацій, з них: 69 статей (з яких 8 у базі Scopus та 7 у базі WoS), 71 теза доповіді на всеукраїнських та міжнародних конференціях, форумах та конгресах, 12 колективних монографій, 2 одноосібні монографії, 4 навчальних посібники. Має 1 Патент на винахід. Науково-педагогічний стаж складає 23 роки.
Сфера наукових інтересів – управління регіональним розвитком, продовольча та водна безпека регіонів Європи та світу, сталий економічний розвиток, кризи та колективна європейська безпека.
- Лауреат Стипендії Верховної Ради України студентам вищих навчальних закладів на 2002–2003 (Наказ МОНУ від 13 вересня 2002 р., N 510).
- Номінант на здобуття іменної Стипендії Верховної Ради України для молодих учених – докторів наук у 2020 році, подання «Водна безпека регіонів – стратегічний компонент економічної безпеки України».
- Номінант на здобуття Премії Верховної Ради України молодим ученим за 2020 рік, робота «Регіональний розвиток в умовах обмеженості водних ресурсів».
- Досвід у сфері фінансово-економічного консалтингу підприємств середнього та великого бізнесу з 2006 по 2019 рр.
- Громадський спостерігач судових засідань у 2018-2020 рр., юридична практика у цивільних, адміністративних та кримінальних справах.
Тамара Марусик, докторка історичних наук, професорка Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
Авторка майже 200 наукових праць, серед яких навчальні посібники та підручники, наукові статті і монографії, зокрема монографії «Західноукраїнська гуманітарна інтелігенція. Реалії життя та діяльності (40-50-ті роки ХХ ст.)» (Чернівці, 2002), «Голодомор 1932-1933 рр. та українська діаспора Північної Америки» (Чернівці, 2010, співавт. Олена Ковальчук), «Костянтин Томащук: повернення у славі в Чернівці» (2016, співавт. Світлана Герегова), «Архітектурне диво Чернівців» (2019, співавт. Ірина Коротун). Тамара Марусик спільно з Іриною Коротун підготували номінаційне досьє та менеджмент-план задля номінування Резиденції митрополитів Буковини і Далмації (нині Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича) до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Як заступник голови робочої групи з підготовки необхідної документації здійснювала науковий супровід процедури номінування. Як член офіційної делегації України Тамара Марусик брала участь у роботі 35 сесії Комітету Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (Париж, 2011), під час засідання якої Резиденція/Університет включена до Списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і стала третім власне українським об’єктом та одним із семи університетів світу у найпрестижнішому списку людства.
Після завершення у 2024 р. контракту на посаді проректорки, яку обіймала двадцять років, очолила Центр управління об’єктом ЮНЕСКО Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.
За вагомий внесок у розвиток освіти, науки і культури, активну громадянську позицію відзначена низкою нагород регіонального, відомчого та державного значення. Тамара Марусик – єдина в університеті жінка, яка відзначена почесним званням Заслужений діяч науки і техніки України (2011) та нагороджена Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня (2019). У 2021 р. їй присвоєна найвища відзнака міста «Почесна громадянка м. Чернівці».